Участь Укра?ни в Йоганнесбурзькому сам?т? з питань сталого розвитку вкотре п?дтвердила: в?тчизняна влада не збира?ться поки в?дмовлятися в?д презентац?йного курсу, який уже давно склався в наших в?дносинах ?з зовн?шньопол?тичними партнерами.

Так, ми знову продемонстрували потенц?йним ф?нансовим донорам ентуз?азм ? розум?ння важливост? моменту. Укра?на вкотре вельми сол?дно "подала" себе - ? н? на йоту не зрушила з? звично? позиц?? пасивного оч?кування "манни небесно?". Ми знову деклару?мо, демонстру?мо, плану?мо, малю?мо граф?ки й опису?мо можливост? та потреби. Але затято не бажа?мо брати на себе конкретну в?дпов?дальн?сть, розпочинати нехай невеличк?, але д?йов? кроки, ставитися до державно? пол?тики, внутр?шньо? ? зовн?шньо?, - як до б?знесу, ? вести цей б?знес чесно, ефективно ? прибутково.

Перел?чен? умови ц?лком вписуються в поняття сталого розвитку. ? д??, спрямован? на пол?пшення якост? життя громадян Укра?ни, так? необх?дн? ? дос? в?дсутн?, будуть спрямован? також ? на досягнення сталого розвитку. Зокрема, мова йде про такий аспект зовн?шньопол?тично? д?яльност? Укра?нсько? держави, як еколог?чн? схеми перебудови зовн?шнього боргу кра?ни.

Дов?дка

Сталий (збалансований - sustainable) розвиток да? змогу "на довгостроков?й основ? забезпечити стаб?льне економ?чне зростання, яке не спричинить деградац?йних зм?н навколишнього середовища; вих?д на р?вень сталого розвитку розрахований на задоволення потреб як сучасного, так ? прийдешн?х покол?нь". З допов?д? "Наше сп?льне майбутн?", розроблено? Ком?с??ю ООН.

Це дуже ефективний механ?зм, виг?дний як боржнику, так ? кредиторам. Стратег?чно вигра? св?тове сп?втовариство загалом, збер?гаючи навколишн? середовище й у такий спос?б - здоров'я населення, генофонд планети ? безпосередньо кап?тал, який довелося б додатково вкладати у в?дновлення б?осфери ? л?кв?дац?ю насл?дк?в антропогенних зм?н (затоплення одних територ?й, заболочування й спустелення ?нших, зникнення р?к та ?хн? неконтрольован? розлиття тощо). Якщо ж ? частковий "викуп" боргу (повернення якого боржником украй малоймов?рне) за якусь частину ном?налу, то тактично вигра? ? безпосередньо кра?на або структура-кредитор.

Впроваджу?ться такий механ?зм розв'язання проблеми зовн?шнього боргу вже давно й усп?шно: Debt-for-Nature swaps ("борги в обм?н на охорону природи") розпочав свою роботу ще у серпн? 1987 року. Тод? американська неприбуткова орган?зац?я Conservation International купила в комерц?йних банк?в бол?в?йськ? боргов? ц?нн? папери ном?налом 650 тис. дол. Оск?льки банки розглядали ц? зобов'язання як так?, що практично н?чого не коштують, вони погодилися продати ?х за 100 тис. дол. (ця сума була фактично пожертвуванням Conservation International на захист довк?лля).

Наступним етапом стала домовлен?сть ?з представниками Бол?в??: Conservation International списувала 400 тис. дол. боргу з 650 тис. ?нш? 250 тис. (мабуть, це була найреальн?ша сума, що можна було на той момент одержати з бол?в?йських боржник?в) Conservation International погодилася одержати в бол?в?йськ?й нац?ональн?й валют? - зам?сть долар?в США, яких у Бол?в?? було обмаль.

?, нарешт?, на третьому етап? була досягнута к?нцева мета цих операц?й: ус? 250 тис. дол., отриман? в оплату ц?нних папер?в, Conservation International пожертвувала на управл?ння бол?в?йським б?осферним запов?дником Бен?. По сут?, Бол?в?я оплатила позику, "експортуючи" зам?сть деревини послугу ?з захисту сво?х л?с?в, надаючи ?? всьому ?ншому св?тов?.

Протягом короткого часу ?нш? групи з охорони навколишнього середовища долучилися до ц??? ?н?ц?ативи, п?дписуючи договори з Коста-Рикою, Мадагаскаром, Ф?л?пп?нами ? ще двома десятками кра?н. Згодом агентства м?жнародно? допомоги зах?дних кра?н, як? вже "волод?ли" м?льярдними сумами за двосторонн?ми кредитними договорами з кра?нами третього св?ту, стали головними учасниками цього процесу.

На сьогодн? донори списали близько 7 млрд. дол. зовн?шнього боргу р?зних кра?н, а також зв?льнили ?х в?д сплати ще понад 1 млрд., спрямувавши цю суму на проекти з охорони довк?лля. Причому нам варто звернути особливу увагу на той факт, що в?д сплати 500 млн. дол. ?з згаданого м?льярда була зв?льнена Польща. ? ця сума, в?дпов?дно, п?шла на в?дновлення ? захист навколишнього середовища нашого зах?дного сус?ди. (За матер?алами допов?д? ?нституту св?тового спостереження про прогрес до сталого сусп?льства "Становище св?ту-2001".)

Так чому ж у сфер? "борги зам?сть охорони природи" Укра?на й дос? експорту? лише декларац??, а не "прода?" св?тов? в обм?н на св?й зовн?шн?й борг в?дновлен? л?си, очищен? р?ки, збережен? популяц?? тварин? Чому закриття Чорнобиля стало щедрим подарунком св?ту, а не товаром, оплаченим ? оплачуваним скороченням сум зовн?шнього боргу (адже на ЧАЕС можна заробляти ще десятир?ччя як на медичн?й ? еколог?чн?й випробувальн?й станц?? й об'?ктов? спостереження для багатьох учених)? Под?бне "безср?бництво" держави межу? з безв?дпов?дальн?стю, якщо не з? злочином.

Так, можливо, в ус?х у п?дсв?домост? зас?в факт, що св?т "винен" Укра?н?. Б?льше того, мабуть, цей "борг" нам набагато перевищу? наш? борги "?м". ? зустр?ч? на кшталт йоганнесбурзько?, загалом-то, щоразу п?дтверджують це. Але давно настав час на таких зустр?чах не шукати п?дтвердження сво?х "особливих прав ? прив?ле?в", а щосили качати грош? ? "робити справу". Проте щоб актив?зувати процес вза?много розрахунку за боргами, Укра?на ма? вийти з трансу самовмовлянь "ми найнещасн?ш?" (лише 4% укра?нц?в задоволен? сво?м життям) ? "в принцип?, ми все можемо" (майже 40% ?з над??ю дивляться в майбутн?). Настав час просто працювати: п?дписувати договори, укладати угоди, зад?яти сп?льн? програми. Без ?н?ц?ативи з нашого боку н?хто не посп?шатиме оплачувати сво? борги перед нами за Чорнобиль ? ядерну зброю.

А чекати ще ? нам, ? св?ту (якому ми винн? ? який винен нам) уже н?коли. Ми ? так уже м?цно закр?пилися в т?й частин? св?тово? статистики щодо кра?н, як? розвиваються, ? кра?н з перех?дною економ?кою, зг?дно з якою прагнення розширити експорт (тобто одержати валюту, потр?бну для повернення борг?в) призводить до надм?рно? експлуатац?? природних ресурс?в галузями, що видобувають сировину (метало- ? нафтовидобувна галуз?, л?созагот?вля, с?льське господарство), ? як насл?док - до знищення л?с?в, ероз?? ? виснаження грунт?в, забруднення р?к та атмосфери.

Св?тове сп?втовариство загалом ?, зокрема, розвинен? кра?ни-кредитори, м?жнародн? ф?нансов? орган?зац?? аж н?як не зац?кавлен? в такому розвитку под?й - у прагненн? кра?н-боржник?в оплачувати борги за рахунок навколишнього середовища. Адже, зрештою, под?бний шлях да? змогу лише абияк обслуговувати борг, не забезпечуючи його скорочення. Кра?ни, що обрали цей шлях, навряд чи зможуть колись розрахуватися з кредиторами - ? це п?дтверджу?ться розрахунками багатьох анал?тик?в м?жнародних ф?нансово-кредитних структур ? громадських орган?зац?й.

Тобто, розраховувати на повернення грошей кредиторам навряд чи доводиться, а внасл?док д?й кра?н-боржник?в кредитори постають перед фактом: необх?дно компенсувати насл?дки руйнац?? довк?лля. Отже, реал?зац?я проект?в Debt-for-Nature ? найвиг?дн?шою з ус?х погляд?в поступкою як для кредитор?в, так ? для боржник?в.

Кр?м того, ч?тк? ф?нансов? ? часов? рамки реал?зац?? под?бних проект?в та ?х сувора зв?тн?сть саме ? створюють ?деальн? умови для ефективно? д?яльност? ? досягнення реальних результат?в - на в?дм?ну в?д обт?чних терм?н?в ? загальних декларац?й, план?в ? бюджетних програм (що в?чно недоф?нансовуються, а вид?лен? кошти найчаст?ше потрапляють до статт? "нец?льов? витрати" - занадто багато д?рок потр?бно латати).

Цю думку вдало сформулював Дев?д М. Рудман у "Зак?нченн? боргово? кризи". В?н вив?в три основн? уроки з досв?ду розв'язання проблем боргово? кризи в кра?нах третього св?ту:

- необх?дно визнати ц?нн?сть компром?су. У довг?й ?стор?? м?жнародних боргових проблем повна виплата борг?в п?сля кризи ? швидше винятком, н?ж правилом. У сучасн?й криз? реал?стичн? компром?си допомагали значно б?льше, н?ж вимоги до боржник?в узяти на сво? плеч? вантаж виплати кожного долара ? реформувати свою пол?тику з метою сплати борг?в;

- необх?дно визнати ц?нн?сть скромност?. Амб?ц?йн? проекти розвитку, включаючи програми реформ, част?ше виявляються невдалими, н?ж усп?шними;

- варто усв?домити ц?нн?сть часу. Подальше продовження кризи може зашкодити навколишньому середовищу, п?дриваючи сам? ц?л?, заради яких нагромаджувалися борги.

Отож, наш? кредитори мають достатньо досв?ду, щоб ц?нувати компром?с, ? досить св?дом?, щоб ц?нувати час. А що можна сказати про нас: про наше сусп?льство, про нашу владу й ел?ту загалом? З цього запитання я ц?лком при?днуюся до Тетяни Гребн?во? з Центру соц?альних досл?джень "Соф?я", яка висловлю? в одному з укра?нських видань таку думку: "...Здатн?сть нашо? кра?ни орган?чно вписати концепц?ю сталого розвитку в нац?ональну стратег?ю розвитку безпосередньо залежить в?д готовност? укра?нського сусп?льства, ел?ти ? влади св?домо позбутися синдрому геопол?тичного аутизму". Час л?куватися?..